Санітарний тампонаж  виконується з відновленням первинної захищеності горизонту за затвердженим проектом.

Загальна схема тампонування полягає в підготовці майданчика бідя свердловини, підвозці необхідного устаткування і матеріалів, монтажі устаткування, обстеженні стану свердловини (спуску трубок для виміру до забою з одночасним видаленням шламу промиванням, визначенні стану обсадних колон), в тампонуванні великим піском або дрібним відсортованим гравієм нижньої частини свердловини до глибини залягання покрівлі самого нижнього з розкритих свердловиною водоносних горизонтів. Це необхідно для збереження і відновлення природного руху підземних вод у водоносному горизонті.

Для дезинфекції свердловини пісок або гравій закачують в неї за допомогою розчину хлорного вапна.

У схему тампонування також входять: вирізка і підйом (якщо це можливо) частини колон труб, не дотичних до гірських порід; заповнення іншої частини ствола глиняними кульками з поінтервальним тампонуванням, або заливка його цементом з добавкою дрібного піску або іншим тампонажним розчином до висоти на 1,25 м нижче за денну поверхню; обрізання обсадних труб у дна шурфу; заливання дна шурфу шаром бетону завтовшки 0,25 м; засипка шурфу місцевим грунтом.

Покинуті свердловини невідомої конструкції, частково заповнені різними предметами, ліквідовують після ретельного виконання робіт на гирлі, спуску кавернометра і печаток.